Їй ненависне банальне порівняння Життя з потягом, що мчить повз Людину – незалежного спостерігача, який не може і не хоче втручатись.
Ні! Життя – не низка розділених вагонів, котрі лиш на перший погляд здаються тісно поєднаними одним локомотивом…
Життя – навіть, не потягоподібна швидкісна одноколійка!
Життя – літак!
Життя - не звичайний пасажирський лайнер місцевих авіаліній.
Ні, сервіс у цьому літаку майже відсутній і полягає лише в тому, аби пілот не випустив штурвалу з рук.
Це реактивний шугач небом.
Він жодним чином не пов’язаний з Нею, Людиною – споглядачем, що незалежно стоїть на злітній смузі і не може вже відлетіти, і не може вже піти.
Ні, Вона не забула придбати квиток, ні Вона не спізнилась на реєстрацію.
Ні! Для неї просто не існує квитка, не існує документів для дозволу реєстрації на цей літак Життя.
Або ж…
Ні! Життя – не потяг!
Життя – літак!
А у низці подій існує ще й аеропорт…
І ось, Їй – Людині – не дозволяється, навіть, на злітній смузі перебувати, Вона увесь свій відтинок існування може лиш простояти біля табло рейсів, чекаючи на свій виліт чи на чийсь приліт…
29.I.10
18:30
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=169345
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 01.02.2010
автор: Iraida Kułakowski