Я намалюю тебе тихо на папері.
Ти не почуєш, обіцяю, не дізнаєшся.
Нехай з ваганням, омину все ж двері.
Пробачу, що за ними ти ховаєшся.
І вже ніколи я не знайду тебе завтра,
- Бо просто не шукатиму. Не можна.
В очах лиш попіл, загаситься ватра.
Я вірю, що нарешті вже спроможна.
Любов сильніша від моєї правди,
Любов тепліша від нічного неба.
Я буду вільною, сильнішою від завтра.
Сьогодні ж, ще подумаю про тебе.
01.02.10
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=169226
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 01.02.2010
автор: Christine