Грайте в бісер своїми думками,
їх на нитку одна за одною.
Те, що люди творили віками,
хай зіграє повільно струною.
І слова, що вітри у пустелі
все малюють – не бійтесь казати:
віра в скелі сильніша за скелі
і за мрію не страшно й вмирати.
Ти зростеш, світ зросте із тобою,
і замінять твій бісер перлини.
Тільки з осінню надзолотою
все за вітром в пустелю полине.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=169118
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 31.01.2010
автор: Повзик Рома