Я прибираю. Відійди, не заважай.
Не руш мітлу, вона не для польотів.
В моїй душі сміттєвий урожай,
Калюжі сліз і ще сліди твого болота.
Не відмивай їх. А пройдись по них і плюнь, -
Залиш своє оновлене болото.
Я приберу. Води лише наллю
Й станцюю з шваброю - така моя робота.
Я ж прибиральниця. Щоправда, лиш душі...
(Як не сміти), але не туалетів.
В цій спеціальності нема межі?!
Даруй ганчірку і бажай робочих злетів.
Я прибираю. Вже іди, лиш не зважай.
Залиш себе. І йди, куди волієш.
Я почуття свої в смітник бажань
Хотіла викинуть, вони - ой, заболіли ж!...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=169012
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 30.01.2010
автор: ОльгамацО