Білі ведмеді сплять під дверима,
Підпираючи спинами мить.
Самотньо блука простонеба
Місто моє.А може вже спить...
Розшифровую знаки магічні-
Хтось автограф залишив на склі...
Самотність гризе, ніби мишка
Торішній запас у норі...
Ніби жарт, розсипаються іскри
Від чужих цигарок …
Зваблює спогад до «Блюзу» погрітись…
Втекти від думок.
…Сальвадорівські хтиві замети
Дружньо обмацують приспане місто...
В ніч вдивляються вікна-паєтки...
Метеликів зграя під комір налізла…
Білі ведмеді вартують самотність -
Зухвало вляглися, мов вдома…
Міх розідер небесний мірошник
Танцює, мов п’яний, невтомно.
29. 01. 2010р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=168881
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 29.01.2010
автор: gala.vita