Пил одноатомного міста
поглинув глухонімого натураліста.
Одна смерть змінила світ.
Можливий без крил політ?
По тротуарах їздять машини,
а по небу розкидані шини.
Під землею летить вертоліт,
він знищив наш неоліт.
Об дощову хмару розбився корабель,
рештки приземлились на анімізм земель.
Метро пливе по шосе роками,
а сонце світить до гори ногами.
Автобус пливе гірською річкою.
6 мільярдів портретів з чорною стрічкою.
З колії зійшла життя аксіома,
на жаль,кількість жертв вже давно відома.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=168668
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 28.01.2010
автор: Fobia