Десь чути про пянки , аборти і бійки.
-Росте золота молодьож.
Розбиті бутилки , поломані ребра,
І крик , через пяний дебош.
Куди покотилось оце покоління.
Де ділися очі ясні.
Невже всі шукають оте розуміння.
В бутилці , на самому дні.
Я згідний в наш час, дуже важко,
Знайти себе в цьому житті.
Та дальше мабудь буде краще.
Знайдете себе в майбутті!
Не треба себе так губити.
Згадаймо що наші батьки,
Зуміли війну пережити.
Напевно прорвемось і ми.
Я теж аж ніяк не зразковий.
Та пяний в канаві не сплю.
І в мене теж є час святковий.
Коли я горічку п"ю.
Тож вам побажаю одного.
Щоб батько не здер із вас шкіру.
Візьміться до чогось нового.
Й навчіться ви випити в МІРУ.
Прокопів Іван Павлович. Сагайда так можеш?
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=168654
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 28.01.2010
автор: pipbud