*

Їх  подумки  вже  немає  та  десь  вони  разом
накрила  їх  хвиля  жахливим  екстазом
Розбавила  каплею  крові  і  здається
що  їхнє  кохання  далеко  знайдеться...

Він  просто  сидів  пару  тижнів  й  мовчав,
далеко  до  неї  -  та  він  не  кричав.
нетреба  таку  одинокую  волю...
він  просто  сидів  пальці  жмучи  до  болю.

ВОна  також  сиділа  так  просто  й  ридала
і  дарунок  від  нього  що  є  сили  стискала.
Мякеньку  ігрушку,що  він  востаннє  приніс...
Була  вона  тепла,тепер  мокра  від  сліз.

Він  довго  пробув  наодинці-бухав,
лиш  думав  як  гарно  було,як  кохав...
В  неї  в  очах  не  закінчені  сцени:
ванна  в  крові  і  порізані  вени...

З  мотузкой  на  шиї  він  зліта  з  табуретки
Вона  із  аптечки  ковтає  таблетки.
Вони  йшли  назустріч  своєму  коханню,
тепер  провожають  їх  лиш  в  путь  останню...

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=168433
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 27.01.2010
автор: Firespase