Моя любов вмирає в кожнім твоїм слові.
Ти знищуєш усе без натяку на жаль.
Хоч на устах цілунки ще знайомі,
Гірку печаль прикриє посмішки вуаль.
Вже симулюєм спільно несамотність
В черствій ідилії буденного життя.
І лиш невидима сльоза ночами просить
Тебе спинитися, звільнивши каяття.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=168419
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 27.01.2010
автор: Грайлива