Коли засинає душа
І холодом крига малює,
Тоді лише люта зима
Без жалю по тілу мандрує.
Чатує,боїться весни
Кайдани міцнії гартує
І стогне тихенько пісні-
Ніхто вже її не врятує.
Лиш промінь маленький здаля
Так хоче обняти,зігріти!
Чи вистачить в нього тепла,
Щоб лід цей страшний розтопити?
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=168306
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 26.01.2010
автор: Вікторія Вітер