* * *
Липень-льодяник
На сонці підтанув.
А нам
Веслувалося так дзеркально,
Цілувалося так безжально.
Ти знала всі мої світи,
Їх приміряла, наче перли.
Я заклинав тебе: "Світи!" –
Пломінням губ зі смаком цедри.
Не муедзинила зозуля –
Лічили щастя по піску.
Заклявши зіроньку зірку,
Ти на плечі моїм заснула.
Душі струменем стрімко гольфстрімились –
Воєдино.
Літнє Сонце розбилось тарілкою –
Дивно…
Чи стріла
То була,
Чи підкова –
Не стулити
Нам літа
Ізнову…
З хоругвами дощі смутні
Пройшли жалобно берегами.
Відсерпив Серпень наші дні,
Серпом ударив між губами.
Півпоцілунку поміж нами,
Окроплене дощем –
Пече…
10.12.08.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=168213
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 26.01.2010
автор: Діма Княжич