З пильністю придивляєшся до нічного небосхилу. З захопленням подиху чекаєш падаючої зірки, Чекаєш, щоб загадати бажання. Хочеться зупинити цю мить, затриматись у цьому часовому проміжку, але проблиск, сяйво, падіння і знову темно!
Так. Справді ми друзі. Ми три друга. Ми разом один день, одну мить в колі. Ми мріємо, ми зірвались з буденного небосхилу і несемось в миті. Там лише райдужні емоції. Там лише яскраво світить сонце. Огортає теплою ласкою вода і мрія є реальністю! Як добре, що дружба це не лише мить падаючої зірки!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=167850
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 24.01.2010
автор: Tori3377