Вогка печать Твого цілунку
Скріпила нас іще тоді,
Коли юнак за руку юнку
Манив у весни молоді.
Вогка печать Твого цілунку
Ставала символом щодня.
А уночі шаленим трунком
Брела по тілу навмання.
Вогка печать Твого цілунку
З’єднала два серця в одне.
І досі серце б’ється лунко,
Коли вона щоку торкне.
28.10.09
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=167653
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 23.01.2010
автор: olesyav