У звичних місцях моєї локації
Тепер мене ніхто не знайде
Бо я роздарувала своїх улюбленців
Я віддала у руки друзів своїх найкращих тваринок
Таким чином приручені собою для мене ж
У мене немає більше книг
Мене ніхто не знайде тепер
У жодній книгарні у Києві
І не у Києві
І не в книгарні
Мене важко буде знайти у магазині іграшок
Тепер з тваринками туди вхід заборонено
А я ж тільки тваринка у самої себе
Як я зможу порушувати безпеку дітей
Вони це єдиний святий сніг як манна
Тому я більше не купую собі бульбашок
Тому більше не шокую дорослих
Дорослою що бавиться як дитина
Мене ніколи не сприймали серйозно
Я ж не Карлосон у повному розквіті сил
Я тільки та котра вже летить нашвидкуруч
Чи нашвидконіж
От тільки й досі не знає
На якому ринку у Києві продаються пропелери
Досі боляче б’ються об них пальці
І я вкотре розумію
Що не літаю
Треба було би народитися Карлсоном
Хай вигадкою але бути з Малюком
І не бути маленькою втікачкою
Котру завтра оголосять у розшуку
Котрої друзів розпитуватимуть про її дивацтва
І вони звісно оголосять довгий список
Шукатимуть скрізь і перевірятимуть всіх
Тільки не знайдуть не додумаються
Що ця маленька втікачка
Спить у тепер вже своєму ліжечку
Накрившись з головою
Бо дуже хоче щоб її не знайшли
Ковдра над головою
Ось моя найпевніша втеча
Улюблених тваринок іноді
Потрібно відпускати погуляти
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=167588
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 22.01.2010
автор: Рожевий Фламінг