Я чую ніжні голоси,
то курличуть наші українські журавлі.
Мов слова кричать вони
"Україно, вільна ти!"
І сльози котяться, як роса.
Рідна, скільки ж ти перенесла!..
Скільки мучилась земля,
гинула вся нація твоя.
Ті татари, половці та москвичі,
а також прокляті польські шляхтичі
ті, з-за яких горів Тарас.
А ще стоїть похилена, сумна,
світлиця українська, степова.
І верби, і калини навкруги,
і рушники, що в квітах на стіні.
І пана Гоголя слова:
"Україно, яка ти чарівна!"
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=167446
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 21.01.2010
автор: Анна Черненко