Колись…

Колись    прийдемо  ми  удвох,
Не  домовляючись  про  зустріч,
Згубивши  суєту  тривог
І  оминувши  неминучість.

Стежками  сонячних  слідів,
Зірок  молочними  шляхами
До  озера,  що  між  лісів
Цілує  небо  берегами.

У  дикій  тиші  почуттів
Замруть  серця  у  здивуванні.
Забудеш  ти,  чого  хотів,
Забудуться  мої  вагання.

Схрестяться  наші  манівці
На  прохолодному  камінні...
І  ти  на  рідному  лиці
Зцілуєш  сльози  безпричинні.

                                             07.11.09

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=167430
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 21.01.2010
автор: olesyav