Зроби-но пензлик з волосків надії,
А на палітрі розмішай дивá –
І я змарнілого свого єства
На полотно митцю не пожалію.
Малюй, будь ласка, недосяжну мрію,
Усе, чого нестримно так хотів.
І, може, десь між впевнених мазків
Тобі я посміхнутися зумію.
15.11.09
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=167385
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 21.01.2010
автор: olesyav