Старенька вуличка, де місяцем – ліхтар,
Бруківка зоряна, надщерблена жалями.
Це - місце зустрічі закоханих примар,
Це - місце зустрічі натхнення і нестями.
Це - лабіринти неіснуючих слідів...
Хіба ж сліди лишають кроки безтілесні?
Ніхто самотній ще сюди не долетів.
І жодні не дійшли гіркі дороги хресні.
Бо це омріяний куточок Світу Двох.
Коли не вистачає слів для покаяння,
Із тіл без жодних докорів й тривог
Примарами до ліхтаря летять бажання.
Старенька вуличка – останній долі дар
Для наших гордих неприкаяних примар.
16.11.09
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=167266
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 20.01.2010
автор: olesyav