Ті мрії, що колись були мої-
Той час не верну вже ніколи,
Спалила всі мости й дороги всі,
І серце не зазнає більше болю.
Я знала, що сама вбиваю мрію,
Жорстоко? Та таке житя...
Бо більше я тобі тепер не вірю,
Бо більше я вже не твоя.
Можливо...Так,була наївна,
Можливо...Я тебе любила? Так.
Кохання ж не завжди буває рівне:
В одних-в реаліях, в одних-в серцях.
Напевно,я би повернулась,
Напевно,була би твоя,
Та в собі ти чомусь замкнувся,
Заплутався у почуттях.
Мовчанка-як провалля темне,
Буття нема,лиш небуття,
Думки ж залишаться для мене
Таємними на все життя...
Бо НАС нема.............
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=167155
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 20.01.2010
автор: Never Say Never