МАТРІАРХАТНІ ЗВИЧКИ
Що ж робити?
Кричати :"ЯДУ!
Дайте отрути мені! "
Та відпила я вже з келиха,
знаєш,
Життя на смак
яке?!
Що ж робити?
Стою над яром
Не торкаючись ногами землі,
З вуст твоїх злизую краплю -
знаєш,
Кохання на смак
яке!
Ні , не хочу ,не буду ,
не раджу
За пристрасть вбивати
живе.
Вип’ю все. Келих вина ,
спрожогу ,мов істину поглинаю.
Найсильніша отрута?
Смертельна , довічна каторга?
.
А чи ковтали , ви , натовпе,
пекельне полум’я зваби?
І вижили, не гидували
ступить на дорогу вільну?
Не здушуючи,не зариваючи
« неадекватних» нормальних бажань?
Що, не під силу вам, натовпе,осилити матріархат?!
2. 08.2008.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=166970
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 19.01.2010
автор: gala.vita