Напевне, стануть піснею
Колись оті слова,
Що ти порою пізньою
Тоді мені казав.
Їх чули зорі-лірники
І вітри-кобзарі,
Їх несли птахи-мрійники
У себе на крилі.
Їх ранок передзвонами
Розсипав у росі.
Їх сонце оком зоряним
Побачило в траві.
Всі квіти шепотілися
Про те, що ти казав.
В Природі залишилися
Назавжди ті слова...
11.06.2009
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=166859
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 18.01.2010
автор: olesyav