200 гумористично-сатиричних творів, 37 карикатур.
Книга продовжує серію книг «Цеглина. Гумористичний світ Павла Глазового».
Перші книги відомі вже всім любителям гумору: «Сміхологія» (2007р. 900 гуморесок), «Байкографія» (2008р. 700 гуморесок-байок)
В книгу увійшло понад 200 гумористичних та сатиричних творів на тему культурного,
політичного та суспільного життя українців та їх сусідів – нацменшин та нацбільшин.
Питайте в торгових мережах Києва та на Петрівці.
До виходу готується четверта книга в цій серії.
Зміст та окремі твори: http://glazovyj.okis.ru/arhetyp.html
Зображення книги: http://glazovyj.okis.ru /img/glazovyj/02-Arhetypy3x4.jpg
Більше творів Глазового: http://glazovyj.okis.ru/Lit_storinka.html
email: smihologiya@ukr.net
ДЕРЖАВНА ТАЄМНИЦЯ
Ви знаєте, чому лиса
Голова у кума?
Тому, що він не про себе,
Про державу дума.
Кажу йому: – Я учора
З радіо дізнався,
Що з Путіним без галстука
Кучма зустрічався.
Кум сердито відмахнувся:
– Ну то й що такого?
Я все життя без галстуків
Живу – і нічого…
– Так ти ж, – кажу, – як холодно,
Ходиш у куфайці,
А як сонце припікає,
Гуляєш у майці.
А коли ти у куфайці
Чи у футбольній майці,
То на тобі отой галстук,
Як стоп-кран на зайці.
А то ж таки президенти,
То ж державні люди.
Їм положені по службі
Галстуки на груди.
Кум подумав та й говорить:
– Галстук – то дрібниця,
А як пильно придивиться,
Є тут таємниця.
Бережуть цю таємницю
В строгому секреті:
Ми на галстуки не маєм
Грошей у бюджеті.
Якщо позик закордонних
Брати буде ніде,
То наш Кучма до Путіна
Без штанів поїде.
УКРАЇНСЬКЕ САЛО
Над безмежним океаном
Лайнер проліта,
А в салоні дід старенький
Сало упліта.
Пахне салом українським
На увесь літак.
Підбігає стюардеса
І говорить так:
– Командір наш сало любіт,
Он у нас хохол.
Просіт он кусочок сала
Принести на стол.
Настовбурчились у діда
Вуса, наче дріт.
– Він не буде їсти сала, –
Відмовляє дід.
Вертається стюардеса
Через п’ять хвилин.
– А у нас любітєль сала
Єсть єщо одін.
– А це ж хто? – старий питає.
– Наш второй пілот.
Он хохол і любіт сало –
Щирий патріот.
Дід серветкою утерся:
– Дівко чи мадам,
Він не буде їсти сала,
Повторяю вам.
Стюардеса пильно в очі
Дивиться йому.
– Як це так – не буде їсти... –
Поясність чому.
Дід насупився сердито:
– Поясню, мадам.
Той і цей не будуть їсти
Тому, що не дам.
Українцям дав би сала,
Дав би й хліба шмат,
А хохли нехай ковтають
Їм рідніший мат.
ОБРАЖЕНА САРА
Каже Сара Абрамові:
– Вчора на базарі
Мене шльондрою назвали
Якісь п’яні харі...
А Абрам їй: – В жизні всякі
Случаї бувають.
А чого ж ти туди ходиш,
Де всі тебе знають?
НАЙКРАЩІ ГУМОРИСТИ
Якось внук спитав маленький
В бабусі своєї:
– Чом, бабусю, гумористи
Майже всі євреї?
А бабуся так сказала:
– Різні є народи.
Що євреї гумористи,
То все від природи.
Всяк єврей у цьому ділі
Здорово кумека.
Він вам турка передражнить
Чи хохла, чи грека.
Перекривить його мову
З дурацьким акцентом,
Хоча був би він міністром,
А чи президентом.
Люди слухають, сміються
І мають потіху.
А єврея передражниш,
Буде не до сміху,
Бо він тебе опаплюжить
Перед цілим світом,
Назве тебе «бандерою»
І антисемітом.
Він наляпає на тебе
Стільки грязі й бруду,
Що не здереш і не змиєш
До Страшного Суду.
Не чіпляйся, голубчику,
До їхнього брата,
Дражни хахлів і кацапів –
Вони як телята...
БІДА З ІМЕНАМИ
Якщо мої гуморески
Підряд прочитати,
Стає ясно, що в них діють
Гнати та Кіндрати.
А якщо я замість Гната
Згадаю Ісака,
Зразу чую: – Бач, до чого
Дописавсь, писака!
Хоч Ісак той бува часом
Один – гірше банди.
Так що ж йому, накажете,
Дарувать троянди?
Хай гендлюють-комбінують
Ісаки й Абрами,
А ти молись перед ними,
Як перед богами,
Бо потрапиш, як миленький,
У антисеміти...
Щоб отак себе поставить –
Це треба уміти!
МАЛАНЦІ
Запитує хлопчик татка,
Проснувшись уранці:
– Чому, татку, на євреїв
Говорять: маланці?
– Коли було у Союзі
Євреїв багато,
Звали їх більшовиками, –
Пояснює тато. –
А як більшість повтікали
В Ізраїль і Штати,
Їх тут стало тепер мало,
То як називати?
Заходьте на сайт якщо хочете почитати більше творів:
www.glazovyj.okis.ru
В літературній сторінці вивішено книги, де відкрито доступ до більшої частини творів.
По темам.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=166705
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 17.01.2010
автор: Smih