Я малий мазунчик, котичок сіренький,
де лишень не бігав, де лишень не був.
сонечко люблю я і сирок свіженький.
біля ніг та грубки - всеньку би добу
грівся. та ось тільки є маленьке диво -
сіра кицька Ната, мила та вродлива.
в оченятах синіх потонув мій спокій.
ох, який безмежний маю нині клопіт!
Ганна Осмоловська, Віктор Науменко
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=166627
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 17.01.2010
автор: vsktor