"Латаття - по струнких колінах…"

Латаття  -    по  струнких  колінах...
Нервовим  диханням  зітхало…
За  розкладом  -  одна  година,
Щоб  ніжність  вчасно  прокидалась…

Інструктажем  неділь  минулих  -  
Результативні  повороти…
У  понеділок  ще  заснули,
А  виявилось:  вже  субота…

Відігрівають  стиха  злами
Якихось  криг  незрозумілих…
Під  ковдрою  розваг  -  піжама
Сама  прощення  відігріла…  

Перепорошують  розп’яття    
Мікроструктурі  види  зброї…
Без  суконь  обирають  плаття,
З  химерно-вигаданим  кроєм  …

Звертаються  до  опонентів
Пастеризованої  хвилі…
В  один  із  листяних  моментів    
Усі  роздвоєння  безсилі  …


З’єднають  жили  й  руки.  Тиснуть…
На  підсвідомість  -  січень  стелить…  
А  ніжність  видихає  пісню
Від  того,  що  у  грудях  –  велич…

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=166572
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 16.01.2010
автор: Юлія Радченко