Багет остогидлий ( Із збірки "Антрацит". Ілюстрації автора.)
врізається в душу.
Кимось збитий незграбно
паркан
Обмежує рухи, думки,
забаганки…
І почуття розтрощує вщент
клеймо,
де дрібно написано
хто ти і звідки.
Я прагну дощу, або вітру
змити, зірвати
усі етикетки
І навіть не очі, а серце – зряче
лишіть як Маяк!
Тому, хто побачить,
освітиться шлях!
02.07.2008.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=166417
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 15.01.2010
автор: gala.vita