Зустрічаєш ранок сама,
Тебе полишило тіло.
У зеркалі ти - не краса,
Утрачені залишки сили.
ПРИСПІВ:
У кожного рок та нещастя,
у тебе так все життя!
Готова навколішки впасти.
Та кому ти треба така?
Блакитні лишились лиш очі -
Та грязні думки твої!
Довгі, важкі, гіркі ці ночі
Лізуть у ліжко на горе тобі!
Талану немає, хоча і не вір,
Просто дурненька, тому так усе!
Вже не людина, але і не звір,
Самотність, все рівно, мине!
Та з нею не піде той біль від ночей,
Турботи, невдачі і кров вже не змиє,
І будеш сльози ти лити з очей.
Ніхто не згадає, ніхто не зігріє!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=16637
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 20.06.2006
автор: Серёжа