Не забувай. Прочитай мої мрії подаровані нічному небі, розмиті у просторі. Збери мене по шматкам і зліпи нас в одне ціле. Дай відчути дотик твоїх рук, почути шепіт твоїх губ, заснути в обіймах під твою колискову. Дай віднайти себе у тобі. Дай заблищати моїм очам, прослизнути крізь час і потрапити в простір, де ми залишимось навіки разом. Не дай іти по минулих стежках. Дай відчути присмак теперішнього. Дай чітко бачити реальність. Не дай зупинитися, давай літати вище хмар. Давай блукати у наших думках і ділитися спогадами. Давай загорятися і світити вічно. Давай тонути в обіймах один одного палаючою пристрастю двох сердець. Давай божеволіти від кожної миті проведеної разом, від кожного подиху, дотику, обійму, поцілунку... Давай прокидатися і відчувати, що ми є, що ми ще живем, що життя - прекрасне. Не дай прокинутися і усвідомити, що частинки твоєї душі більше не існує.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=166301
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 15.01.2010
автор: ZUV4uk