Я вдома сусіда, поета-класика, гарного маю,
Ніхто так ревниво,так емоційно за мої вірші, мене з землею не змішує,
Як він, Михайло Гр...ів, і я йому вдячна за це,
Але на сайті у мене, він світитися не хоче, не буде, може тільки таємно...
Скоро він комп. собі поставить, інет підкючить,
І буде своїми настановами всім « чортів» давати,
Бо має право зі своєї висоти слово, немов нагайка ,різке, сказати,
Навіть поетам- метрам не боїться, щось таке... добавити.
У нього, правда, інші завдання в житті: свої вірші писати,
Збірки видавати, в альманахах фігурувати,
На різних презентаціях слово мати, інтерв`ю давати,
Всіх правди навчати, особливо, як вірші складати.
Разом з тим чуйна і добра людина , приходить на допомогу вчасно завжди,
Якийсь обід зварить, то кличе, посидіти за чашкою настою з калини або м`яти,
Про те, про се поговорити, посперечатися так, що на першому поверсі чути,
Гримнути дверима, через те, що не так, хтось думає і не підтримує його дУмки.
Пише щось там, перекладає з латвійської, відомих класиків-поетів, вірші,
Читає чужі вірші, які йому кіпами шлють новостворені поети,
Одним відповідає, рецензії до видання збірок пише,
Інших на сміття відправляє і чортихається на них ще...
Слава Богу не читає він це, що я написала про нього,
Бо мабуть, днів три, не говорив би зі мною
І кричав би, що я не маю право згадувати ім`я його, сусіда такого файного,
Так, як я вірші ще не навчилася гарно писати і він стидається цього.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=166122
Рубрика: Присвячення
дата надходження 14.01.2010
автор: Макієвська Наталія Є.