Моє сонце упало з неба...
Я молюся, та не за себе,
За усмішку твою молюся,
І у власній душі гублюся.
Ти пульсуєш у травах соком
І занурюєш свої кроки
У моїх очей сон відкритий.
І я з рук твоїх можу пити.
Певно знаю, - усе здолаю.
Бо для тебе межі немає.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=165997
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 13.01.2010
автор: grey