Обоє знаємо, що це – уява,
Навіяна бажанням забуття.
А ти цілуй і пригортай ласкаво
На цій межі реальності буття.
Хоч я легеньким порухом руки
Спинитись намагаюся востаннє,
Та порух той зневірено-леткий –
Зникає у достиглому бажанні.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=165916
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 13.01.2010
автор: olesyav