Зупини мене впертим цілунком,
Не давай відійти ні на крок.
Нехай розум викручує в’юнко –
Відціловуй тверезість думок.
Не чекай на безмовну покору,
Обійми – аж до болю стисни.
І осінню відчужену пору
Обдури відчуттями весни.
Не зважай на пручання дикунки,
Бо у мріях її – саме ти.
Не чекай – зупини поцілунком
Намагання від тебе втекти.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=165837
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 12.01.2010
автор: olesyav