Повернись вона благала
Він не чув лиш утікав
Від болю що йому завдала
Біг і сльозами стікав
Та намагалась наздогнати
Свою любов що не вберегла
Хотіла правду йому сказати
Та наздогнати вже немогла
А він біг й не оглядався
Там прірва знала ж вона
Молодий юнак закохався
І розумів що на все життя
Але зрадили його почуття
Іншому вона себе віддала
Він біг під собаче виття
Там де смерть вже чекала
Заховався місяць і зорі
Бо не могли дивитися це
Як хвилини ці останні
Билось палке його серце
І було видно прірви край
Та не зупинився він там
Лиш позаду почув кохай
Та пізно вже кругом туман
І полетіло у низ тіло юначе
Розбилося об скелю воно
І падає вона та гірко плаче
Їх більше не зігріє тепло
І лежить мертве тіло криваве
А зверху на нього впала вона
Вона ще жива та його обіймає
Після смерті врятував їй життя
І згадались їй слова його
Що жив він лиш заради неї
Та його нема лиш вона жива
Настав кінець любові цієї
А кругом темнота й тишина
Лиш чути одне собаче виття
І зрозуміла що дурою була
Помер він а із ним почуття
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=165695
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 12.01.2010
автор: Yurik87