*

Вібруюче  бажання  наростає  нестримно.
Я  наче  в  центрифузі  концентрація  у  центрі.
Для  людей  я  не  та  виглядаю  фіктивно.
Пластуючи  до  щастя  мое  серце  у  терні.

Скрадаючись  біль  упивається  в  душу.
Затамовуєш  подих,  завмирає  свідомість.
На  сповідь  піду.  Я  знаю!  Я  мушу!
Абсолютно  не  віривши  повірить  на  то  мість.

Убите  кохання,  відсутність  люті.
Створюю  маяк  -  досвід  як  нагоду.
Інтерпретація  інша  бачення  суті,
Відношенням  дарує  реальну  свободу.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=165407
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 10.01.2010
автор: Pan4avatti