На відстані простягнутого серця
Лишаю тінь свою і тихо йду.
Хоч я мовчу, мій сон в тобі озветься
І забрунькує сонцем у саду.
Ні пасток, ні парканів не готую,
Лиш повсякчас приборкую свій тил,
Бо той хто хоче чути, той почує
Як б'ється серце неба в сотнях крил.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=165367
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 10.01.2010
автор: grey