Вчора ще ти почував себе нормально,
Та сьогодні щось тебе гризе...
Це вона, своїм маленьким жалом,
Теплу, кислу кров твою сосе.
Ти хотів би вирвати її, убити,
Знищити, забути, розлюбити.
Впасти із найвищої вершини,
Щоб тебе рознесло, розчавило в прах.
А всередині лиш плач дитини,
І страшенний, дикий, чорний, темний страх.
А вона нап’ється і засне,
Коли тихо спиш вона піде.
Вона знає міру, бо також жива.
Вона твій контроль – совість твоя.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=165147
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 09.01.2010
автор: B@b@ngido