сипле піском на тім"я до втрати пам"яті
час, що б"є у всі настінні й наручні годинники...
я пишу тобі лист, але наче всі букви пом"яті
не лягають в рядки, не хочуть втрачати й хвилинки...
скроні стискає, пульсує, катує самотністю...
хто я? скажи, бо безсоння розпустить закрилки
буде кружляти нав"язливою безмовністю...
хочеш, я вб"ю зозулю? хочеш, я вирву стрілки...?
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=164998
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 08.01.2010
автор: Ірина Храмченко