Крилата ніч втрачає свої крила,
І ранок підіймається сонливо,
І мрії наші забирає писемізм,
І вже не милий сон, а реалізм.
***
У сутінках тривог й переживань,
У непроглядній темноті бажань -
Болота насолоди і гріха,
Думки розпусти, що не коштують гроша.
***
Мораль насилля, зради й підлості,
Самотні монстри, що не мають гідності.
Честь і правда під ногами,
Пошиті душі чорними нитками.
***
Одвічні цінності, залишені для сміху,
Рогатим монстрам продані за втіху.
Шалені швидкості для втілення бажань,
Нікчемності кривляння, а не красота признань
***
Безпринциповість й продані надії,
Загнані у нанорамки мрії,
Збудовані любові резервації,
Майбутнє покоління - генетичні комбінації.
***
І ядра атомів, роздерті,
Мегатоннами на обліку у Смерті.
Земля завмерла в стомленні чекати
І Всесвіт вже кує на Землю лати.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=164876
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 08.01.2010
автор: B@b@ngido