Я один такий, єдиний,
Сам собі я ідеал
Я всі години і хвилини
Життя дорогу прокладав.
Я не рівняюсь ні на кого,
Сам життю я є маляр.
Всі великі виросли з малого
Ось такий мій ідеал!
Можливо з кожного по-троху
Щось хотілось-би узять,
Та в житті моєму це лиш крохи,
Цю нитку хочу сам зіткать.
Так наприклад у Шевченка
Хотів-би взять патріотизм,
Натхнення, в Лесі Українки,
Щоб по життю ходить із ним.
В Сковороди я взяв би мудрість,
Щоб тверезо мислити завжди,
Щоб подолати в собі гордість,
Щоб знати всі життя ходи.
У Кучми я б узяв завзяття,
З яким він по життю ходив.
Тоді б розвів в собі багаття,
Тоді б достойно я прожив.
В батьків я перейняв би досвід,
І все, що мають лиш вони
Лиш тоді я мав би повний розквіт,
Тоді б не чуяв я вини.
Я тоді лиш стану чоловіком,
Як вирощу своїх дітей,
Так, старай я буду віком,
Проте людиною серед людей.
Я не хочу мати ідеалів,
Щоб прожити не своє життя.
Хочу сам всі осягнути далі,
І з відкритими очима йти до майбуття!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=164838
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 08.01.2010
автор: senderr