Блукає десь самотня Маргарита,
I жовтi квiти в'януть без уваги,
А я не змiг життя своє змiнити,-
Забракло чи то сил, чи то вiдваги.
Напевно дивне неземне кохання,
Передусiм звичайнiстю, красою.
Та це нiтрохи не моє надбання,-
Мої нi справи, нi слова не гоять.
Щити мої розвилися у стiни,
I знов чужу любов екзаменую.
Моє тепло, лише з'явившись, гине,
I знов душа обпечена шкодує.
Шукаю свiтла, але нищу лiто,
Що додало б довiри i наснаги
... Блукає десь самотня Маргарита,
I жовтi квiти в'януть без уваги.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=164733
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 07.01.2010
автор: grey