Від Різдва до Різдва -
відстань у сотні морів -
як же довго чекали на диво.. -
Веретенцем навколо своєї осі
стільки разів вже Земля
непомітно для нас прокрутилась.
І замкнувся вгорі у зміїне кільце Зодіак:
в дійстві Tихої Ночі космічним
калейдоскопом планет і світил
пролетів один рік наче безліч років
а безчасся чекань - мовби вічність...
Від Різдва до Різдва -
поміж нами не раз
поставала безодні глибінь височенна -
та одіссея навколо темнОти кружлянь
нарешті уже завершилась..
А безкраї моря - як безкраї снивА,
розпростерті по цілій Вселенній -
розтрусило всіх нас по далеких світах,
мов снігів по пустелях арктичних...
Від Різдва до Різдва -
одноденна далека дитяча зима
виринає з забутих вже січнів,
де навколо стола ще родина уся,
де Вертеп, Коляда, і Кутя..
й горішкOві шкарлупки-човни
що пливуть по уявних морях,
а в долоньках запаленi свIчки.
Й сяє ще Диво в дитячих очах -
і стікає промінням, мов срібні дощі,
по стрілчастому вітті ялини
й запахом яблук і хвої, мов бриз,
обвиває в м´які серпантини..
З-за вікна долинають колядки і сміх,
ллються разом із зоряним блиском,
а на столі щойноспечений хліб
світиться сонячним диском...
.............................
Від Різдва до Різдва
ми долаєм далекі шляхи
i хоч подумки знову щораз
повертаємоcя в рідний дім ми...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=164090
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 03.01.2010
автор: Vikta