Мене сьогодні осінило
В грудях серце затремтіло
Бачу я що ти не та
І тепер ти не моя
Залишаюсь я один
Ну а ти гуляєш з ним
І тепер сиджу й гадаю
Чому снів моїх немає
Ти пішла вже на завжди
Не приходять навіть сни
Я шукаю іншу долю
Але маю тільки волю
Хочу я знов закохатись
Та не можу вже віддатись
В ці обійми пристрасті
Радості тепла та щирості
Страшно вже тепер кохати
Знову серце розривати
І втрачати знов втрачати
Ту котру буду кохати
Не загравати а любити
Їй тепло своє дарити
Бажаним для неї бути
Всі гріхи її забути
Та й забутись взагалі
Про ті ночі пристрасні
Про тепло що ти давала
І коханим називала
Ти кохала так кохала
Але все ж ти проміняла
І тепер я знов один
А ти за ручку ідеш з ним
Я проходжу і мовчу
В грудях серце з жалю жму
Обертаюсь я назад
В цей чарівний зорепад
І останній раз дивлюся
Я дивлюся і сміюся
Сльоза стікає по щоці
Стискаю руки в кулаці
Відвертаюсь я назад
Дивлюсь на чудовий сад
Забуваю я тебе
Більше спогад не прийде.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=164011
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 03.01.2010
автор: Петро М.