Яка зима! Не видно крізь замети,
Нікого і нічого, сипле сніг,
І хтось між нас, розставивши тенета,
Чекає жертву, кличе на поріг,
А я, мабуть, придумала сама
Собі любов, дивись,
Яка зима!!!
Їі нема, не розтопити кригу,
Як не старайся, скоро замете
Останній спогад потойбічним снігом,
Притрусить смутком, вкриє, а проте,
Про сніг - то я придумала сама,
Яка зима?!
Кругом пітьма, не видно ні зорі,
Все так змінилось, більше не впізнати,
Згасало світло, але світ горів,
Якби могла я трохи більше знати
Твою печаль, я б зникнула сама,
Як ця зима!
А ніч німа, розкидавши під ноги
Твої слова, тікала в інший світ,
Беззвучно замітаючи дороги,
Вона лишала той уявний слід,
В якому я самотня і сама,
І знов зима!
29.12.09
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=163536
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 29.12.2009
автор: Farjen