"Тож, як відомо, яблуні стоять…"

Тож,  як  відомо,  яблуні  стоять
Й  цвітуть  відважно  під  розкішним  сонцем...
В  уяві  неба  –  враження  розп’ять...
В  очах  твоїх  –  розмова  з  Незнайомцем...

Полон  весни.  Солодко-несмішний...
Квіткові  руки  –  одкровенно-милі...
Мені  здається:  тин  ще  молодий
Його  весна  іще  на  небосхилі...

І  вам  здалось,  що  пахне  розмарин
(змішався  вечір  з  полуничним  соком).
В  моїй  уяві  –  мовчазний  полин
Перемагає  кращі  бренди  року...

В  устах  твоїх  –  гарячі  пломінці
Від  усмішок,  так  випадково  вдалих...
А  в  когось  –  просто  ніжність  на  руці
Від  того  просто,  що  поцілували...

Від  того  радість,  що  росте  трава
На  амбразурах  зрошених  мигдалин...
Пісні  без  слів  і  без  пісень  слова
Мені  тепло  давно  подарували...

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=163532
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 29.12.2009
автор: Юлія Радченко