Казка в 4-х частинах
частина1.
У лісі дуже темному вовк Сірий проживав.
Вважав себе начальником і звірів зневажав.
Він ображав їх, лаявся, лякав і навіть їв,
І кожен звір малесенький від страху аж тремтів.
І раптом в лісі темному з"явилась новина:
"Вовк їде у відрядження"-шепталась звірина.
Коли була нарадонька, то вовку мудрий Лис
Таку подав порадоньку, що той аж кігті згриз.
Спочатку Вовк розсердився і Лиса покусав,
А потім він задумався, збиратися почав.
Лис-дуже мудрий, знаючий, він Вовку розповів
Про виховання правильне і про царя звірів.
Себе крутим начальником даремно Вовк вважа,
Ведмідь-сильніший далебі, і це ще не межа ...
Світ лісом не кінчається. Різноманітний світ-
Пустелі є, і тропіки, й місця, де завжди сніг.
У кожнім краї є своя цікава звірина.
А що наш Вовк? Обмежений! Не бачив і слона!
І про царя всіх звірів цих, про Лева він почув.
І Вовк себе неграмотним, обмеженим відчув.
І Вовк відчув, що сила ще у нього замала,
Що треба ще озброїтись-придбати ще Знання.
Книжок у Вовка не було, комп"ютера не мав,
І по Знання у подорож збиратися почав.
Купив він кеди і рюкзак, порізав бутерброд.
"Щасливої дороги вам!"- кричав лісний народ.
І Білочки, і Зайчики, і Мишки, навіть Лось
Раділи, що впіймати їх вовчиську не вдалось.
А Лис йому розказував про світ і про прогрес
(Лис на той час отримував від друзів sms).
Ярами, степом, балками Вовк в подорож пішов
І так до моря Чорного за місяць він дійшов.
Наблизився він до води-глибоко, холодно...
"О! Пане Вовче, йдіть сюди!"-хтось стукає в вікно.
Заглянув у віконце він-купив собі квиток,-
Сказали, що до Африки відходить пароход.
Ступає Вовк на корабель-від страху весь тремтить,
Бо море, в лісі живучи, не міг і уявить.
Воно велике, мов живе-хвилюється, біжить.
Гойдається весь корабель, в якому Вовк лежить.
Спустився Вовк в каюту, там- малесеньке вікно.
Не видно сонця, лиш вода. І що там пропливло?
Срібляста рибка пропливла! За нею-восьминог..
"-ну, дивний світ! "-подумав Вовк і з"їв свій бутерброд.
Колише хвиля корабель і спати хоче Вовк.
Він пригадав свій рідний ліс, затих, заснув, замовк.
І ти, м́аленька, уяви, що спиш на кораблі,
Гойдає хвиля корабель то вниз,то догори.
Заплющуй оченятка й спи. Ще завтра буде день.
Буде продовження казок, і ігор, і пісень.
А зараз- спати, спати, спи, спокійно, тихо спи.
Гойдає хвиля корабель то вниз то догори.
частина 2
Гойдався довго в морі вовк- і плакав він і вив,
була каюта замала, крутилась в вовка голова,
аж, накінець,доплив
Подали трап.По ньому вже спускаються усі,
І вовк знесилений іде і мріє про таксі
Він так втомився,зблід і схуд, додому заскучав,
А тут усі йому чужі і вовк заскавучав.
У рідний ліс він захотів, туди, де завжди жив,
Та пригадав що хитрий лис йому наговорив.
Десь лев живе в гущавині, керує звідтіля,
Куди ж податися йому. як тут чужа земля?
І раптом бачить звірів він-гойдаються в кущах,
-А хто ви будете такий?-загородили шлях.
Я- вовк. Звусь Сірий. Щойно я покинув корабель.
І хочу знати, хто із вас тут є найстарший лев?
-Ха-ха! Який ви, вовк, чудний! Ми ж-мавпочки смішні.
А Лев-цар звірів-не такий. Він хижий і страшний.
Далеко звідси він живе.Ще довго треба йти.
ще річку слід перепливти, савану перейти.
Працює в лева секретар. Запише в чергу вас,
Ну, поспішайте. Всім привіт! Не гайте дарма час!
Побігли мавпочки мерщій, і вовчик почвалав.
Він довго йшов, а потім враз перед рікою став.
Колода плаває на ній.Рішив-перепливу!
І на колоду скочив він.Ай-ай! Тону! Тону!
І знову помилився вовк.Це крокодил лежав.
Під теплим сонечком собі тихесенько дрімав.
Коли на нього скочив вовк, злякався крокодил.
Прокинувся, здригнувся весь і швидко так поплив.
Ой! Хто Ви будете? Мені пробачте і простіть!
Лише не їжте, не топіть, на берег завезіть!
Оговтався і крокодил. Сказав: Ну, постривай,
Я зроблю так, як просиш ти. Ти ж - звірів не лякай!
-Не буду більше,-каже вовк.-Лише перевезіть!
А сам про зайчика згадав, що й досі ще тремтить,
Бо вовк його наздоганяв і мало що не з"їв.
Та заєць добре тренувавсь, тоді втекти зумів.
Не буду більше. каже вовк і крокодил його
На другий берег перевіз, а там якесь багно.
В багнюці мокрий звір лежить.Широкий в нього рот.
О пане Лев!-звернувся вовк.-Та ні, я-бегемот.
Я мирно тут собі лежу, бува травичку їм.
Ніколи я не побіжу за звіром, ні за ким.
А ти хто будеш?-Та я вовк. Приїхав я сюди
Побачить лева, ще когось. Набрався ж я біди...
Біди набрався? Ти живий? Ти, значить, переміг!
Напевно ж, ти навчивсь чомусь? Зробив усе що міг?
Отримав ти, мабуть, знання? Сильнішим, значить, став!
І вовк подумав:"Саме так" і скиглить перестав
Залишим зараз ми його і підем в сад гулять,
Або на кухню й будем там мамусі помогать...
А що годинник показав? Ще спати не пора?
Дивись, уже лягає спать маленька дітвора!
А ти, маленька, уяви, що спиш на кораблі,
Гойдає хвиля корабель то вниз, то догори.
частина 3
А вовк тим часом далі йде- у нього є мета.
Втомилось в нього тіло все-від вух і до хвоста.
Нещадно сонечко пече-піт очі залива.
І вже боліти почала у вовка голова.
Та в нього вибору нема- він в дальній стороні.
Не повертатися ж назад? звичайно, ні! ні! ні!
Він розрізняти вже навчивсь рослинки,що росли
В місцях вологих, бо шукав напитися води,
Він придивлявся до рослин-банани, баобаб,
На пальмах фініки були-немов розкішний сад.
Тваринок бачив він чудних-у нас таких нема.
Побачив зебру, антилоп, а потім і слона.
Про нього теж подумав вовк спочатку, що це лев,-
Злякався і спостерігав за ним із-за дерев.
Слон був великий, хобіт мав і голосно трубив,
Та вовк побачив як цей звір травичку мирно їв.
Не лев це, значить, -зрозумів, додумався наш вовк,
Багато вже побачив він і дещо взяв у толк.
Одного разу-здивувавсь. Ішов і зупинивсь-
Був до кота подібним звір.Це виявилась рись.
Поговорили:що і як, і рись розповіла,
Що є у джунглях грізний тигр-він схожий на кота.
-На мене схожі хижаки-сказала гордо рись.-
Неначе добрі та м"які.Насправді ж - стережись!
Тихенько можем підійти, коли ніхто не жде.
А далі-навіть не просись-хижак всіх розірве.
І задоволена така, пішла вона кудись,
А спантеличений наш вовк їй довго вслід дививсь.
Не міг цього второпать вовк.Жирафа бачив він.
"Йому б корона підійшла",-сказати вовк хотів.
А ми залишимо його і підемо гулять.
А що годинник? Не пора уже лягати спать?
А ти , маленька, уяви, що спиш на кораблі.
Гойдає хвиля корабель то вниз, то догори.
4 частина
Уже по джунглях вовк біжить-все ближче до мети,
І думає: А як мені до Лева підійти?
Як же сподобатись йому, щоб він не покусав?
Колись погано дуже я всіх звірів зустрічав.
На них кричав, брав хабарі,тепер цього боюсь.
Я буду іншим, як колись додому повернусь.
Він охороні показав перепустку свою.
Йому сказали: "Не така. Ми випишем нову.
Ти тільки заплати за це.Два місяці чекай"
-Земляче! Йди мерщій сюди! Проходь скоріш давай!
-Це я? Вовк дуже здивувавсь.І охорона теж.
Але відомо, чудесам ніде немає меж.
Лисиця вовка зустріча.Вона тут секретар.
Проводить в офіс.Телефон. На стінці календар.
-Сідай, земляче, не журись і розкажи мені
як там наш ліс? Наш славний край? Як родичі мої?
Я тут пристроїлась.Живу.Не знаю я біди.
Скучаю дуже. А тебе що привело сюди?
-До Лева хочеш на прийом? Я запишу тебе.
Відпочивай. Я кави дам.Здається Лев іде.
-Рекомендую земляка,-Лисиця Леву промовляє.
-Ну, здрастуй, друже!-каже Лев і Вовку лапу простягає.
Вони проходять в кабінет, про щось там довго розмовляють,
Лисичка хоче чути все.Слова окремі долітають.
Там, видно, Вовку довелось багато того розказати,
Про що, подумалось йому, напевно, краще промовчати.
Питався Лев: Ну, як життя? Як ти керуєш в ріднім краї?
Чи чемна молодь підросла? І хто старим допомагає?
Чи бережете рідний ліс? Чи Лось уже обгриз всі віти?
Куди ялинку дід поніс? Що має з нею там робити?
Як зиму ви пережили? Чому від вас пташки втікають?
Зовсім знесилені сюди щороку взимку прилітають!
Що, Вовче, маєш на обід? І м"ясо хто тобі приносить?
Чому Зайчиха у твій бік завжди очима якось косить?
Йому Вовк дещо розповів.Лев цінні дав йому вказівки.
Потім пішли у ресторан і трішки випили горілки.
Лисичка з ними теж була.Фокстрот красиво танцювала,
На другий день вона уже додому вовка проводжала.
А зараз десь в дорозі він.Додому дуже поспішає.
У ріднім лісі звірина його, напевно, не впізнає.
Він буде ввічливим тепер. Він не наступить на комашку.
Зайчисі квіти піднесе.Напевно, вибере ромашку.
Як ви зустрінете його-привіт йому передавайте.
А зараз-казочці кінець.
Ви інші казочки читайте!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=163076
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 27.12.2009
автор: іванна квітнюк