Бандери, знамена, хоругви і стяги
Тріпочуть крильми і жадають висот.
То – сила, то – міць, то велична наснага
Сплітає коріння у стовбур-народ.
Щоб серце озвалось крізь вічну дрімоту,
Розбило кайдани солоджених снів.
І кожен збагне – лише в думці – робота,
І справи зведуться зі зважених слів…
Розмаєм весна забуяла у гіллі
І пуп´янки п´янко пашіють теплом.
У плетиво часу луна небо виллє,
Що сонцем засяє над моїм чолом.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=162974
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 26.12.2009
автор: grey