Слова живі, не паперові,
але й вони – ще тільки звук.
Розмова стихне на півслові…
Цілую губи…пальці рук.
Слова банальні, однотонні
згубили сутність, певний зміст.
Шляхи далекі. Ти у втомі.
У пізню осінь милий гість.
Для тебе все, щоб очі карі,
в цей вечір не були сумні.
Цей інтер’єр, його деталі
і парафінові вогні.
Розвіє вітер сіру мряку.
Погасне осені потоп.
Прогнози вірні були Раку,
правдивий, мудрий гороскоп.
Зблизька я бачив очі карі,
не із портрета через скло.
І не важливо, що там далі.
Важливо те, що це було…
08.12.09.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=162958
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 26.12.2009
автор: Олексій Тичко