Ти йдеш кудись дуже далеко, туди, де веселка бере свій початок. На серці так радісно, але воно шалено б'ється в такт твоїм думкам...мрієш...Адже все це колись обов'язково-обов'язково здійсниться! Твоя тінь, вона повторює твої рухи...І вона темна, якась сіро-чорна.А могла бути і зеленою, могла бути рожевою!у ній всі твої темні думки і всі болі, страждання...І вони всі завжди поряд, невідступною тінню ходять за тобою, нагадують про себе надокучливими спогадами...І особливо у радісні, сонячні дні ця тінь чорна-чорна, не дає забутися, нагадує постійно про минуле, яке може стати майбутнім і дає зрозуміти, що щастя пізнається лише у порівнянні з нещастям...І ось ти йдеш.Тінь крокує вслід за тобою, ніби трішки відстає, але тобі байдуже - ти слухаєш голос серця.А перед тобою оте семибарвне Чудо.
...Стільки пережито...Стільки втрачено, загублено...Їх було дуже багато...тих, що хотіли бути тобою, були готові віддати все, щоб опинитися на твоєму місці...Вони тебе зовсім не знали...вони ніколи не помічали чорноти твоєї тіні.А в них теж тіні, і їм на серці, мабуть, неспокійно...Вони хотіли бути тобою...Наївні!добровільно прирікати себе на нелюдські страждання - нерозумно.У цьому світі все дається через страждання, кожна радість.Але їм цього не зрозуміти, вони можуть лише здогадуватися...
Зараз не потрібно думати про них.У тебе цікавіше заняття - ти мусиш знайти місце, де бере початок семибарвне Чудо.Це чарівна річка.Ти змайструєш собі човна, сядеш у нього і попливеш за течією.Ти ніби ненароком заснеш, і прокинешся, коли твій човен причалить до берега.Там почнеться інше життя.
На серці радість, але й неприємне хвилювання.І чому так хочеться озирнутися?там ж пус-то!хіба оті недоброзичливі погляди у спину.Озирнешся - і поглянеш одному з них у вічі.Ти інший.Не такий.І це ти винний,що ти не можеш бути таким, як вони.І ти мусиш бути покараний за це.Все.СТОП!досить.Твій шлях визначено - мусиш догнати обрій.
Мрій,мрій,мрій...
Твоє щастя залежить від тебе.Можеш розпоряджатися з ним як завгодно.Навіть продати, загубити і віддати комусь.Але не зможеш його ні купити, ні знайти, ні забрати в іншого.
На серці спокійно і мирно...Тиша!Твоя совість надзвичайно втихомирена...Ти трохи пришвидшуєш ходу.Ось зараз нафантазуєш собі крила і злетиш, адже час не стоїть на місці, тобі треба поспішати, щоб оте семибарвне Чудо раптово не зникло з чистого і святого Неба.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=162921
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 25.12.2009
автор: Галинк@