Цілував ніжно долоні,
Та повіки мої сонні,
Ти дотиком мене будив,
Ранок бадьорістю зміцнив,
І чашку заніс до зали
Аромат любої кави,
Ти обійняв – і я в раю,
Тримай ніжно душу мою
Дарунок –то твоя любов,
Очі! Щастя бачити знов.
Тобі, любий, я жадана,
Як із казки вигадана,
За мить солодку я кажу:
«Спасибі, доле, що лечу.»
А далі – відкрила очі,
Посеред темної ночі,
У горлі задушливий ком,
Бо ти далеко. Це лиш СОН
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=162556
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 23.12.2009
автор: zelenakvitka