Зорепадом бажань,
Буревієм зізнань
Розлечуся.
Вип’ю краплю дощу,
Всі мовчання прощу.
Зупинюся.
Крок до прірви один,
І тринадцять сходИн
До безодні.
Лиш молочний туман,
Залишивсь сам на сам.
Без рапсодій.
Хоч кричатиму я,
Що давно не твоя –
Не повіриш.
Лиш за руку візьмеш,
Від межі відведеш.
І не схибиш.
Вітру злісного свист
Наді мною повис.
Я німію…
Ноти грому сумні,
Не впізнати мені.
Вже не вмію.
Відреклася від слів,
Все – як тИ захотів.
Не пробачу.
Зрада пеклом пече.
Ти цілуєш плече.
Вже не плачу.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=162508
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 23.12.2009
автор: Julia July