Безсоння у чеканні ранку
Вбиває сенс у вирі слів.
Думок рятунок - у світанку,
Бо ллється через край мій гнів.
А, може то лише безвихідь?
Та знаю: відповідь німа.
І тільки жовтокрила либідь
На день журбу мою схова.
Та втома закриває очі,
У сон нарешті порина.
Ніколи не забуду ночі,
Що наодинці провела.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=162492
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 22.12.2009
автор: СьомеНебо